ВЕЛИКДЕНЬ: ІСТОРІЯ НАЗВИ СВЯТА.

Великдень

  Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, дуже світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»

З Великоднем асоціюється і Пасха. Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята Песах, яке відзначали юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староюдейського «песах».                         Так, Великдень зветься:

грецькою – Πάσχα (пасха),    латиною – Pascha,   голландською – pasen,

есперанто – pasko,   ісландською – páskar,    іспанською – pascua,

італійською – pasqua,   нижньо-німецькою – Paschen,   російською – пасха,

французькою – pâques,   шведською – påskdagen   фінською – pääsiäinen.

Учні нашого ліцею також святкували це велике свято! Ми хочимо поділитися з  усіма чудовим пасхальним настроєм!

[print_gllr id=9111]

 

Прокрутка до верху