Чорнобиль… Чорний біль нашої землі.
І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
Те світло не зна ні кордонів, ані заборон.
Воно проникає під кітель, і шкіру, і попіл
І важко іде в споночілий від горя Чорнобиль,
Як віск, прошиваючи у саркофазі бетон.
