Заговори, щоб я тебе побачив — 2022

Новини on 15 Лют , 2022

Вітаємо переможців І (шкільного етапу та дошкільників), що направлені для участі у ІІ (районному) етапі Фестивалю «Заговори, щоб я тебе побачив — 2022»

Промова.   Перлика Артура, учня  4-В класу Запорізького академічного ліцею «Вибір»

Блок «Слово-найтонший різець», тема «Слово-не горобець, вилетить –не впіймаєш»

Доброго дня, шановні!

Мене звати Перлик Артур. Я учень 4-В класу Запорізького академічного ліцею «Вибір».

Темою своєї промови я обрав «Слово –це найточніший різець», бо вважаю, що  ця тема є актуальною для сьогодення. Бо саме слово, як «найточніший різець», здатен доторкнутися до найніжнішої рисочки людської душі. Слова ж бувають теплі, лагідні, щирі, які можуть звеличити людину, надати їй сил, зігріти, зробити настрій, змусити повірити. Словом можна створити красу в душі, а можна і навпаки… Треба усім: і дорослим людям ,і дітям слідкувати за своєю мовою. Словом можна образити, принизити людину. Перш ніж щось сказати, треба подумати, зважити, про що можна казати, а про що краще промовчати. Бо  «Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш». Горобця хоч і важко, але можливо спіймати!

Зараз я звертаюся до всіх людей. Будь ласка, прислухайтесь до мене! Люди, будьте добріше у своїх помислах і думках! Коли у людини гарні думки, із вуст ллються гарні та теплі слова, які радують оточуїчих!

Іще   я хочу пригадати слова Т.Г.Шевченка:

« Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує…».

І у завершенні своєї промови я хочу зачитати уривок із вірша Надії Красоткіної:

«Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити!

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити!»

Дякую за увагу, шановні!

Промова.   Усової Софії, учениці  2-Б класу Запорізького академічного ліцею «Вибір»

Блок «Я серед людей», тема «Людина починається з добра»

Лише в добро і правду віра, Людину відрізня від  мавпи й звіра.

Нехай ця істина стара, — ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА!

«Врятує світ краса», -завжди так говорили. Тепер врятує світ лиш доброта.

Послухайте, я вам розповім одну цікаву історію.

Давним-давно, в одному старовинному місті, жив-був мудрець. І жив там лихий чоловік, який заздрив славі мудреця.  І вирішив цей лихий чоловік придумати запитання, на які мудрець не зміг би відповісти.

« І тоді подивимось, хто з нас розумніший?!»

Прийшов цей лихий чоловік на узлісся, спіймав метелика, та й думає :

« Спіймаю я метелика, затисну його в долонях, та й запитаю мудреця, чи живий метелик, чи ні?»

Якщо він скаже, що живий, я стисну долоні і покажу мертвого метелика, а, якщо скаже, що ні, то розкрию долоні, метелик  полетить.

Так і зробив. Пішов цей лихий чоловік до мудреця з метеликом у долонях та запитав: «Чи живий метелик у моїх долонях, чи мертвий?»

Мудрець вислухав його та відповів : « Усе в твоїх руках, чоловіче! ДОБРО – це сила, яку не можна подолати!»