1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про його успішність, поведінку і взаємовідносини з іншими дітьми.
3. Не зв’язуйте оцінки та успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
4. Знайте програму і особливості школи, де вчиться ваша дитина.
5. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.
6. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
7. Особливих зусиль докладайте для того, щоб підтримувати спокійну і стабільну атмосферу у будинку, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни. Вірте у свою дитину. Ваша віра здатна перетворити можливість на дійсність.
Створюйте умови для розвитку самостійності в поведінці дитини.
У п’ятикласника неодмінно мають бути домашні обов’язки, за виконання яких він несе відповідальність.
— Незважаючи на уявну дорослість, п’ятикласник потребує ненав’язливого контролю збоку батьків, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.
— Для п’ятикласника учитель — вже не такий незаперечний авторитет, як раніше, на адресу учителів можуть звучати критичні зауваження. Важливо обговорити з дитиною причини його невдоволення, підтримуючи при цьому авторитет учителя.
— П’ятикласникові вже не так цікаве навчання саме по собі, багатьом в школі цікаво бувати тому, що там багато друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи, навчання і стосунки з друзями в сім’ї, з батьками.
— Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, бажано звернутися за консультацією до учителя або шкільного психолога.
Правила спілкування з дитиною:
1.Перша умова шкільного успіху п’ятикласника
— безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися. Якщо в сім’ї сталися якісь події, що вплинули на психологічний стан дитини (розлучення, від’їзд в довге відрядження когось з батьків, народження ще однієїдитини і тд.) повідомте про це класного керівника.
2. Виявляйте цікавість до шкільних справ, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід з конфліктів. Беріть участь в неформальному спілкуванні зі своєю дитиною після минулого шкільного дня.
3. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів.
4. Не слід відразу послабляти контроль за учбовою діяльністю дитини, якщо в період початкової школи він звик до вашого контролю. Привчайте його до самостійності поступово.
5. Обов’язково познайомтеся з його однокласниками, надайте можливість спілкування дітям у вихідні дні у вас удома, з метою мати можливість спостерігати за поведінкою дітей, стилем їх спілкування, впливати на правильний розвиток їх взаємовідносин.
6. Недопустимі фізичні заходи дії, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків). Виключіть такі заходи покарання, як позбавлення задоволень, фізичні і психічні покарання.
7. Враховуйте темперамент дитини в період адаптації до шкільного навчання в 5 класі. Повільні і нетовариські діти набагато важче звикають до класу, нового ритму навчання, іноді швидко втрачають до нього інтерес, якщо відчувають з боку дорослих і однолітків насильство, сарказм і жорстокість.
8.Надайте дитині більше самостійності в учбовій роботі і організовуйте обґрунтований контроль за його учбовою діяльністю.
9.Заохочуйте дитину, і не лише за учбові успіхи. Використайте стимули морального заохочення.
10. Пам’ятайте, що основними помічниками батьків в складних ситуаціях є терпіння, увага і розуміння. Постарайтеся створити сприятливий клімат в сім’ї для дитини.
Психологи рекомендують звернути увагу на наступні способи подолання тривожності п’ятикласників :
1. Не порівнюйте дитину з оточенням.
2. Довіряйте дитині.
3. Частіше хвалите його, але так, щоб він знав, за що.
4. Демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте в усім прикладом дитині.
5. Не пред’являйте до дитини завищених вимог.
6. Будьте послідовні у вихованні дитини. Не забороняйте без всяких причин того, що дозволяли раніше.
7. Намагайтеся робити дитині менше зауважень.
8. Використайте покарання лише в крайніх випадках.
9. Не принижуйте дитину, караючи його.
10. Спілкуючись з дитиною, не підривайте авторитет інших значимих для нього дорослих людей.
11. Допоможіть дитині знайти справу до душі.