Система оцінювання здобувачів освіти | Академічний ліцей "Вибір"

Система оцінювання здобувачів освіти в Академічному ліцеї «Вибір»

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у школі визначаються на основі положень відповідних наказів, методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 (https://cutt.ly/NRopkTd)
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 (https://cutt.ly/DRopfIf)
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (https://mon.gov.ua/news/yak-otsiniuvatymut-uchniv-59-klasiv-mon-zatverdylo-rekomendatsii)

Критерії, індикатори оцінювання системи оцінювання здобувачів освіти у Академічному ліцеї «Вибір»

Напрям оцінювання	Вимога/правил о організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти	Критерії оцінювання	Індикатори оцінювання	Методи збору інформації
2. Система оцінювання здобувачів освіти	2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень	2.1.1 Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень	2.1.1.1 У закладі оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень	2.1.1.1 Вивчення документації
			2.1.1.2 Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень	2.1.1.2 Опитування
		2.1.2 Система оцінювання у закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання	2.1.2.1 Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу	2.1.2.1 Спостереже ння
		2.1.3 Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним	2.1.3.1 Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним	2.1.3.1 Опитування
	2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти	2.2.1 У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти	2.2.1.1 У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти	2.2.1.1 Опитування, вивчення документації
			2.2.1.2 За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування	2.2.1.2 Опитування
		2.2.2 У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання	2.2.2.1 Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися	2.2.2.1 Опитування, спостереження
	2.3 Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальност і за результати свого навчання, здатності до самооцінювання	2.3.1 Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання	2.3.1.1 Педагогічні працівники надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності	2.3.1.1 Опитування
			2.3.1.2 Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою	2.3.1.2 Опитування
		2.3.2 Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти	2.3.2 Учителі в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти	2.3.2.1 Опитування, спостереження

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення у Академічному ліцеї «Вибір»

І.  Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Не всі вчителі оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на стендах предметних класів.
Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку знаннєвого компоненту.
Посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу.
Педагогічні працівники більшу увагу приділяють обсягу засвоєних знань, а не тому, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань.
Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу, невелика. Проте з кожним роком таких учителів стає більше.
Удосконалення методик формувального оцінювання.

ІІ.  Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Не завжди вчителі проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер.

ІІІ. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Робота з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання потребує активізації, батьки повинні стати партнерами в даному напрямку роботи.
Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання на уроках.
Більшу увагу вчителям необхідно приділяти учням, що мають низький рівень знань, через індивідуальні завдання, роботу на канікулах з цією категорією здобувачів освіти.

ПРОПОЗИЦІЇ щодо вдосконалення системи оцінювання у Академічному ліцеї «Вибір» за проведеним аналізом наявної системи

1. Обов’язково використовувати в класах НУШ індивідуальні картки навчального поступу учня, яку завжди зможуть переглянути батьки (електронна версія, з якою зможуть ознайомитись тільки персонально батьки).

2.На уроках впроваджувати оцінювальний аркуш для груп

3.Використовувати таблиці ЗХД (знаємо-хочемо знати- дізналися) на початку вивчення теми( уроку) та по її завершенню

4. На основі критеріїв, розроблених МОН, разом з вчителями розробити критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи.

5. Розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання.

6. Обов’язкове оприлюднення та інформування всіх учасників навчального процесу з критеріями , що зробить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх здобувачів освіти.

7. Процес оцінювання та взаємооцінювання проводити, використовуючи методичну систему «Щоденні5»

8.В четвертому класі проводити моніторингові дослідження «Досягнення випускниками початкової школи порогів сформованості предметних компетентностей (математика, укр.мова -високий, середній, базовий),» Середня складність тестових завдань за категоріями когнітивного виміру математичної (мовної) компетентності (знання, застосування, міркування)

9.Батьків та учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на початку навчального року.

10. Учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень при кожному виконання учбових робіт

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ:

Діагностичне (діагностичні зрізи, попереднє тестування)
Формувальне (безоціночне, поточне)
Традиційне [сумативне] (підсумкове, семестрове, тематичне, ДПА, ЗНО)

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ:

читання з розумінням;
уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
критичне та системне мислення;
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
творчість;
ініціативність;
вміння конструктивно керувати емоціями;
вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
вміння розв’язувати проблеми;
здатність співпрацювати з іншими людьми.

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб’єкт-суб’єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників (далі — батьки). Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська. Ці критерії оцінювання є у кожного вчителя в календарному плані, з ними знайомлять батьків і учнів. У випадку непорозумінь, вчитель і батьки звертаються разом до документу. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів здійснюється вербально, При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчальнопізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю. Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) вчитель фіксує у зошиті спостережень. Іншим способом фіксації педагогічних спостережень може бути заповнення індивідуальної картки навчального поступу учня.

Формувальне оцінювання

У Державному стандарті початкової загальної освіти заявлено рекомендацію впроваджувати формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів. За формувальним оцінюванням вчителі 1-3-х класів відстежують особистісний розвиток дитини та хід опановування нею навчального досвіду як основи компетентності.

Таке оцінювання дозволяє вчителю:

вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;
оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню;
мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати;
виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх можливостях і здібностях.

Отже, ми намагаємося змінити загальну мету оцінювання — вона перестає бути лише інструментом оцінювання успішності учня, а стає засобом навчання для вчителя також. Само- та взаємооцінювання учнів організовано вчителями початкової школи на регулярній основі за визначено критеріями до умінь, що є наскрізними, та складовими компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання застосовується на вибір учителя: трирівнева шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати — я тренуюся — мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень. Під час взаємооцінювання приділяється особлива увага формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі. Процес оцінювання та взаємооцінювання проводити, використовуючи методичну систему «Щоденні5» В особистісно зорієнтованому класі вчитель часто здійснює зворотний зв’язок з дітьми щодо їхніх робіт. Мотивація дітей зростає, коли вони бачать, що вчитель цікавиться їхньою роботою та спрямовує їх. Це також допомагає дітям вирішувати проблеми, поглиблювати своє розуміння. Зворотний зв’язок має позитивний характер, є конкретним і значущим. Інструментами, якими користуються вчителі: «Долоньки», «Світлофор», «Ліхтарик»

Важливим засобом, що може підвищити якість початкової освіти, є моніторинг навчальних досягнень учнів. Практика визначення якості початкової освіти в нашому навчальному закладі переважно спирається на збір адміністрацією школи статистичних даних про рівні виконання учнями підсумкових контрольних робіт, якості читання, на дані моніторингів результатів навчання учнів з окремих предметів. Зібрана інформація здебільшого подається в кількісному вимірі, з об’єктивним аналізом якісних показників навчальних досягнень учнів на різних етапах навчання, скориговує педагогічні дії щодо їх поліпшення. Важливо підкреслити, що мета моніторингу – не оцінити учнів, а саме виявити проблеми. Тому і в аналізі його результатів найважливіше – не узагальнені показники успішності, а дані, що демонструють вплив різних факторів на успішність, які мають стати основою для об’єктивніших і ефективніших рішень з розвитку освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

— Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;

— Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у 9 системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного 10 підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

— контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

— навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

— діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які 11 виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

— стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

— виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

— При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

— характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

— сформованість предметних умінь і навичок;

— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

— самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах. Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 — формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Навчальні досягнення учнів 4-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів
I. Початковий	1	Учні розрізняють об’єкти вивчення
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі явлення про об’єкт вивчення
	3	Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів. Поточне оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

— усунення безсистемності в оцінюванні;

— підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

— індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

— систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

— концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік — на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на коригування семестрової та річної оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 № 306 та зареєстрованого Міністерством юстиції України № 354/267990 від 31.03.2015, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників Золотою або Срібною медалями. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Учні 9-х класів складають державну підсумкову атестацію з 3-х предметів. Перший – українська мова, другий – математика, а третій – на вибір педради закладу освіти. ДПА проводиться у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладаються навчальним заклад відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених Міністерством освіти і науки України. ДПА може проводитися у формі ЗНО. Результати ЗНО з трьох навчальних предметів зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів. Результати ДПА визначаються за 12-бальною шкалою за загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. Бали, отримані за атестацію, виставляються окремо від річних балів. Результати ДПА заносяться у табель навчальних досягнень, до свідоцтва про базову загальну середню освіту (9 клас), до атестата про повну загальну середню освіту (11 клас), і враховуються при визначенні середнього балу відповідного документа, а також при визначенні претендентів на нагородження золотою або срібною медаллю. У процесі освітньої діяльності заклад освіти постійно враховує думку учнів щодо системи оцінювання. Це реалізується шляхом опитування учнів, а також їх батьків. За результатами опитування робляться висновки та приймаються рішення щодо удосконалення системи оцінювання з окремих предметів.

Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах:

в усній формі,
через пам’ятки,
шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі,
через інтерактивну інтернет-платформу,
інші види комунікації.

Підходи до формування критеріїв оцінювання:

оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання,
індивідуальний поступ кожного учня;
позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні;
оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку; уміння розв’язання проблем і прийняття рішень;
розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;
уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;
уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях

Запитання, поставлені учнем у процесі самооцінювання:

У чому полягає моя навчальна ціль?
Що я вже вмію?
Що мені потрібно робити, аби досягти навчальної цілі?
Де я «перебуваю» зараз?
Над чим мені слід попрацювати?
Що мені слід змінити у своєму способі навчання?