Профорієнтація

Професійна орієнтація — система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.

Щороку перед випускниками шкіл постає проблема вибору майбутнього. Саме майбутнього, тому що від правильності обраної дороги зараз залежить багато в чому те, як складеться життя потім. Професія визначить у майбутньому соціальний статус, і затребуваність у житті, і навіть рівень матеріального добробуту. Причому іноді питання стоїть не куди піти вчитися, а яку освіту варто здобувати взагалі. Далі на сайт  Державної служби зайнятості

Ринок праці та тенденції його розвитку

Навички, необхідні для успішної кар’єри.

Донедавна головним критерієм,  на який звертали увагу роботодавці, була наявність диплома, що свідчив про професійну спеціалізацію. Програміст мав уміти створювати програми, журналіст – писати репортажі, а бухгалтер вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Сучасні роботодавці розраховують на те, що кандидат повинен мати десятки різноманітних вмінь. Що ж це за вміння?

Сьогодні ми вам відкриємо, що ховається за черговими новомодними словами, які міцно увійшли в лексикон менеджерів по персоналу. Ми поговоримо про  те, що таке Hard skills, так звані, “тверді”  і Soft skills  — “м’які” навички.

До “твердих” навичок відносяться навички, які пов’язані з технікою виконання; вони притаманні певній категорії професій, це – професійні навички. До таких навичок відносяться: володіння методом “сліпого” друку, іноземною мовою, шиття одягу за лекалами, керування автомобілем, здатність за 5 хвилин змінити 4 колеса в автомобілі, програмування тощо. Навички з категорії Hard skills прості для спостереження в повсякденному житті. Тобто, це ті навички, які, власне, і роблять вас професіоналом у своїй галузі, які ви можете з легкістю продемонструвати майбутньому роботодавцю. Наприклад: пілот літака не замислюючись розповість послідовність дій зі зльоту і посадки. Його інструкції будуть схематичними, конкретними і послідовними. При наявності практичних занять людина освоює навик категорії Hard skills, здатна довести здобуте вміння до автоматизму і надалі застосовувати його в повсякденній практиці, дотримуючись строго встановленої послідовності дій або «за шаблоном».

Зараз все більше і більше роботодавців вимагають від своїх підлеглих (особливо тих, що займають керівні посади) і здобувачів роботи, які тільки бажають влаштуватися на роботу, наявності soft skills. І це не дивно, адже, якщо вірити останнім дослідженням учених умів з Гарварда, то успішність людини в професійній сфері на 85% залежить від «м’яких» навичок і лише на 15% від «твердих».

Тому не дивуйтеся, якщо на співбесіді вас попросять пройти тести або будуть задавати цікаві питання, які, на перший погляд, не мають нічого спільного з професійними навичками.

До “м’яких” навичок відносяться певні особистісні характеристики, які пов’язані з ефективною взаємодією з іншими людьми, це — людські якості. До них переважно відносяться комунікативні та управлінські вміння. Наприклад, знаходити підхід до людей, переконувати, зберігати позитивне ставлення, гнучкість поведінки, робочу етику, вміти вирішувати проблеми,  встановлювати взаємовідносини, працювати в команді, слухати й розуміти співрозмовника, проводити переговори, презентації, вести дискусії тощо. “М’які” навички дозволяють бути успішним незалежно від специфіки діяльності та напряму, в якому працює людина.

Тобто, для успіху в самореалізації потрібні як “тверді”, так і “м’які” навички. Якщо “тверді” навички вам допоможуть опанувати під час навчання у відповідних навчальних закладах, або ви самі можете спробувати опанувати деякі з них (наприклад, вивчити китайську мову самостійно), то навчитися “м’яким” навичкам з книжок, досить проблематично.

Як розвивати “м’які” навички? В цьому вам допоможуть різноманітні тренінги із спілкування, мотивації, лідерства, менеджменту, роботи в команді, особистісного розвитку тощо. Також зараз ви можете відвідувати різноманітні майстер-класи з розвитку необхідних навичок.

 

Друже, щоб бути затребуваними на ринку праці, необхідно опановувати необхідні навички!