Добрий день, шановні батьки майбутніх десятикласників!
Незабаром ваші діти завершують навчання 9-му класі та отримують свідоцтво про базову середню освіту.
Ви повинні разом з дитиною вибрати профіль навчання в ліцеї, з урахуванням подальшого навчання у ВНЗ.
Особливу увагу зверніть на предмети ЗНО, які повинна здавати ваша дитина при вступі до ВНЗ на ту чи іншу спеціальність.
Виберіть предмети, на яких вашу дитину будуть максимально готувати до ЗНО.
В червні місяці за окремим графіком будуть прийматися заяви на вступ до нашого навчального закладу.
І. Загальні положення
1.1. Профільне навчання – одне з форм диференційованого навчання, яка дозволяє, виходячи з вимог вищих навчальних закладів та професійно-технічних закладів освіти, глибше та максимально диференційовано засвоювати групу споріднених навчальних предметів, а решта навчальні дисципліни вивчаються в оптимально інтегрованому режимі. Незалежно від профілю навчання, українська мова, історія України, іноземна мова, інформатика та комп’ютерна техніка входять в інваріатну частину кожного профілю і вивчаються поглиблено.
1.2. Основні завдання профільного навчання:
- виховати патріотичного спрямовану особистість з високою національною гідністю, глибоким знанням української мови та своєї історії, а також однієї з іноземних мов;
- допомогти учням середніх шкіл зробити правильний вибір майбутньої професії;
- привчати учнів до вибору групи предметів для поглибленого вивчення;
- сприяти вчителям і батькам більш цілеспрямовано вивчати і розвивати природні задатки учнів;
- забезпечити диференціацію навчання на рівні навчального плану;
- привернути увагу учнів до більш цілеспрямованого самовивчення своїх можливостей, критичного їх самоаналізу і на цій основі забезпечити самовибір найбільш оптимальних навчальних форм;
- гуманізувати навчальний процес, максимально адаптувати навчання до реальних інтелектуальних і рукотворно-фізичних здатностей учнів на старшому ступені школи;
- максимально зінтегрувати середню і професійну школи, підготувати випускників шкіл до успішного продовження навчання у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації, а також у професійно-технічних училищах;
- диференціювати старший ступінь школи залежно від профільності навчання;
- гімназія – суспільно-гуманітарний та художньо-естетичний напрями;
- ліцей – природничо-математичний та фізкультурно-військовий напрями;
- реальна школа – виробничо-технологічний напрям.
1.3. Основні напрями та профілі навчання учнів на старшому ступені школи:
- суспільно-гуманітарний напрям: іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий, історико-географічний профілі;
- природничо-математичний напрям: математика і комп’ютерна техніка, хіміко-біологічний, фізико-математичний, математико-економічний профілі;
- фізкультурно-військовий напрям: фізкультурно-оздоровчий і військовий профілі;
- художньо-естетичний напрям: образотворче мистецтво, художні народні промисли, вокально-хоровий, вокально-інструментальний та ін.профілі;
- виробничо-технологічний напрям: будівельний, електротехнічний, механізації, агротехнічний, косметико-перукарський та ін. профілі.
1.4. Профільне навчання вводиться з 10 класу на старшому ступені школи. Підготовка до нього ведеться у початковій школі (вибір вчителями та батьками додаткових годин для інтелектуального та фізичного розвитку дітей: математичні лабіринти, ігри, світ квітів, моя родина тощо), а в основній школі учні вибирають факультативні курси, виходячи з кількості годин варіативної частини навчального плану та своїх інтересів.
ІІ. Принципи профільного навчання:
2.1. Принцип патріотизму передбачає, незалежно від виду профільного навчання, глибоке вивчення рідної мови та історії України, спрямування навчання на підготовку національного свідомих, висококваліфікованих спеціалістів, для яких служіння Богові та Україні є сенсом і вищим критерієм життя, несхитних і вольових, відданих своїй землі і народу, активних будівничих Української держави.
2.2. Принцип духовності – це культуротворча і гуманістично-особистісна спрямованість навчального процесу; національне виховання дітей на християнських засадах, глибоких родинних та патріотичних почуттях, загальнолюдській моралі; визнання людини, а отже, й дитини як неповторної цінності, для якої освіта є основною дорогою до культури, віри, духовності і науки; це, зрештою, визнання Бога як Абсолютної істини, Добра, Краси, як Творця Всесвіту і визнання права кожної людини йти до Бога своїм шляхом;
2.3. Принцип природовідповідності передбачає глибоке психологічне вивчення дітей на всіх освітніх ланках і на цій основі визначення спрямованості кожної особистості і організації для неї адаптованого навчання на високому рівні трудності і складності з елементами професійної орієнтації.
2.4. Принципи демократизму – це перш за все забезпечення умов для природовідповідного вибору усіма суб’єктами учіння профільного або професійного навчання відповідно до своїх інтересів та можливостей, тобто створення в заданому регіоні достатньої кількості різних навчальних закладів. Крім того, принцип демократизму – це і організація діяльності навчально-виховних закладів на правових, громадсько-державних засадах, відкритих для батьків і громадськості, в яких забезпечується свобода слова, запитань тощо.
2.5. Принцип диференціації передбачає таку структуру освітньої системи, яка була б адаптована за всіма навчальними параметрами до природного спектру розумових і рукотворно-фізичних здатностей учнів, їх індивідуальних особливостей, створювала б всі умови для безперешкодного просування кожного учня її сходинками, досягаючи адекватних до своїх можливостей освітніх вершин.
Принцип диференціації – це і об’єднання суб’єктів учіння у типологічні групи для профільного навчання за рівнем навченості, інтересами і потребами, адаптація навчальних предметів до інтелектуально-фізичних можливостей учнів з метою оптимальної підготовки їх до продовження навчання у професійних закладах освіти та здобуття відповідної професії.
2.6. Принцип інтеграції передбачає таку структуру освітньої системи, яка характеризується взаємодією і взаємопроникненням попередньої і наступних освітніх ланок за змістом і навчальними технологіями, раціональним поєднанням диференційованих та інтегрованих навчальних предметів, що гуманізує освітню систему і дозволяє кожному суб’єкту учіння досягати бажаних і посильних освітніх результатів.
2.7. Принцип процесуально-елективного вибору передбачає і вільний вибір учнями наступних закладів освіти, і компонування такої освітньої системи, у якій би кожний попередній ступінь готував суб’єктів учіння до продовження навчання у наступному і водночас процесуально дозволяв встановити їхні реальні можливості, а рівень підготовленості, об’єктивні кінцеві результати спонукали б випускників продовжувати навчання в закладах освіти, які адекватні їхнім життєвим намірам, інтересам та інтелектуально-фізичним можливостям.
2.8. Принцип регіональності передбачає творення структури освітньої системи за схемою: шкільний округ – район – область – держава, причому в кожному шкільному окрузі відкривається достатня кількість навчальних закладів, особливо ІІІ ступеня, щоб повністю задовольнити інтереси і потреби учнів у виборі відповідних профілів навчання академічного і виробничого спрямування.
ІV. Навчальні плани
4.1. Навчальний план складається з трьох частин:
- цикл профільних предметів;
- загальний цикл предметів;
- курси за вибором.
Для всіх профілів обов’язковими є такі предмети: українська мова, історія України, інформатика та іноземна мова.
4.2.Група профільних предметів складається з двох частин: інваріантної і варіативної.
До інваріантної частини профільних предметів належить:
- українська мова;
- історія України;
- іноземна мова;
- інформатика і комп’ютерна техніка.
Варіативну частину профільних предметів складають ті, які винесено в назву профілю і становлять його основу.
4.3. Додатковими годинами за вибором учні можуть посилити вивчення профільних предметів або вивчати наближені до них спецкурси.
Бажаємо вам здоров’я та успіху!!!
Презентація: «Профільна школа Академічного ліцею «Вибір» 2021-2022 н.р»